Ordo Missæ

Чинъ Божественной Литургіи

Перевод Мессы лaтинского обряда

Лувен 1947.
Перепечатано с Русско-Католического Молитвенника
Изд. „Towarzystwa misyjnego” Варшава 1923р.
По разрешению церковных властей

Ordo Missæ

Чинъ Божественной Литургіи

Перевод Мессы лaтинского обряда

Лувен 1947.
Перепечатано с Русско-Католического Молитвенника
Изд. „Towarzystwa misyjnego” Варшава 1923р.
По разрешению церковных властей

Литургія оглашенныхъ

Молитва на ступеняхъ

Священникъ, ставъ передъ престоломъ у ступеней его, начинаетъ службу исповѣданіемъ грѣховъ и псалмомъ, произносимымъ поочереди съ прислуживающими къ Литургіи діакономь и иподіакономъ, или же сь прислужниками, отвѣчающими священнику отъ имени народа (или отвѣчающими всеми верующими).
Вмѣстѣ со священникомъ ​всѣ​ осѣняютъ себя крестнымъ знаменіемъ
S. In nominePatris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen.
Ant. Introíbo ad altáre Dei.
M. Ad Deum, qui lætíficat iuventútem meam.
Свящ. Во имя Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь.
Подойду къ жертвеннику Божію.
Присл. Къ Богу веселящему юность мою.
Псаломъ 42, 1-5
Въ Литургіи заупокойной и въ Литургіи послѣднихъ 2-хъ недѣль Великаго поста пропускается этотъ псаломъ; тогда сразу переходитъ на Adiutorum nostrum.
S. Iúdica me, Deus, et discérne causam meam de gente non sancta: ab homine iníquo et dolóso erue me.
M. Quia tu es, Deus, fortitúdo mea: quare me reppulísti, et quare tristis incédo, dum afflígit me inimícus?
S. Emítte lucem tuam et veritátem tuam: ipsa me deduxérunt, et adduxérunt in montem sanctum tuum et in tabernácula tua.
M. Et introíbo ad altáre Dei: ad Deum, qui lætíficat iuventútem meam.
S. Confitébor tibi in cithara, Deus, Deus meus: quare tristis es, anima mea, et quare contúrbas me?
M. Spera in Deo, quóniam adhuc confitébor illi: salutáre vultus mei, et Deus meus.
S. Gloria Patri, et Filio, et Spirítui Sancto.
M. Sicut erat in princípio, et nunc, et semper: et in sæcula sæculórum. Amen.
S. Ant. Introíbo ad altáre Dei.
M. Ad Deum, qui lætíficat iuventútem meam.
Свящ. Суди меня, Боже, и вступись въ тяжбу мою съ народомъ недобрымъ. Отъ человѣка лукаваго и неправеднаго избавь меня.
Присл. Ибо Ты Богъ — крѣпость моя, для чего Ты отринулъ меня и для чего я сѣтуя хожу оть оскорбленій врага?
Свящ. Пошли свѣтъ Твой и истину Твою, да ведутъ они меня и приведуть на святую гору Твою и въ обители Твои.
Присл. И подойду я къ жертвеннику Божію, къ Богу веселящему юность мою.
Свящ. На гусляхъ буду славить Тебя, Боже, Боже мой. Что унываешь ты, душа моя и что смущаешь меня?
Присл. Уповай на Бога, ибо я буду еще славить Его, Спасителя моего и Бога моего.
Свящ. Слава Отцу и Сыну и Святому Духу.
Присл. Какъ было изначала и нынѣ и всегда и во вѣки вѣковъ. Аминь.
Свящ. Подойду къ жертвеннику Божію.
Присл. Къ Богу веселящему юностъ мою.
Священникъ повторяетъ антифонъ
S. Adiutórium nostrum in nomine Domini.
M. Qui fecit cælum et terram.
Свящ. Помощь наша во имя Господа.
Присл. Сотворившаго небо и землю.

Общая исповѣдь (Confiteor)

Въ глубокомъ поклонѣ со сложенными руками священникъ исповѣдуется:
S. Confíteor Deo omnipoténti, beátæ Maríæ semper Virgini, beáto Michaéli Archángelo, beáto Ioánni Baptístæ, sanctis Apóstolis Petro et Paulo, omnibus Sanctis, et vobis, fratres: quia peccávi nimis cogitatióne, verbo et opere: mea culpa, mea culpa, mea maxima culpa. Ideo precor beátam Maríam semper Virginem, beátum Michaélem Archángelum, beátum Ioánnem Baptístam, sanctos Apóstolos Petrum et Paulum, omnes Sanctos, et vos, fratres, oráre pro me ad Dominum, Deum nostrum.
Свящ. Исповѣдуюсь Богу Всемогущему, блаженной Приснодѣвѣ Маріи, блаженному Михаилу Архангелу, блаженному Іоанну Крестителю, святымъ апостоламъ Петру и Павлу, всѣмъ святымъ, и вамъ братія, ибо согрѣшилъ я много помышленіемъ, словомъ и дѣломъ (ударяя себя въ грудь): моя вина, моя вина, моя величайшая вина. Посему прошу блаженную Приснодѣву Марію, блаженнаго Михаила Архангела, блаженнаго Іоанна Крестителя, святыхъ апостоловъ Петра и Павла, всѣхъ святыхъ и васъ, братія, молиться о мнѣ Господу Богу нашему.
Ministrants lūdz par priesteri:
Misereátur tui omnípotens Deus, et, dimíssis peccátis tuis, perdúcat te ad vitam ætérnam.
S. Amen.
Присл. Да помилуетъ тебя Всемогуіцій Богъ и, оставивъ грѣхи твои, да приведетъ тебя къ жизни вѣчной.
Свящ. Аминь.
Министрантъ (или вѣсь народъ) исповѣдуется:
M. Confíteor Deo omnipoténti, beátæ Maríæ semper Virgini, beáto Michaéli Archángelo, beáto Ioánni Baptístæ, sanctis Apóstolis Petro et Paulo, omnibus Sanctis, et tibi, pater: quia peccávi nimis cogitatióne, verbo et opere: mea culpa, mea culpa, mea maxima culpa. Ideo precor beátam Maríam semper Virginem, beátum Michaélem Archángelum, beátum Ioánnem Baptístam, sanctos Apóstolos Petrum et Paulum, omnes Sanctos, et te, pater, oráre pro me ad Dominum, Deum nostrum.
Присл. Исповѣдуюсь Богу Всемогущему, блаженной Приснодѣвѣ Маріи, блаженному Михаилу Архангелу, блаженному Іоанну Крестителю, святымъ апостоламъ Петру и Павлу, всѣмъ святымъ и тебѣ, отче, ибо согрѣшилъ я много помышленіемъ, словомъ и дѣломъ (ударяя себя трижды въ грудъ): моя вина, моя вина, моя величайшая вина. Посему прошу блаженную Приснодѣву Марію, блаженнаго Михаила Архангела, блаженнаго Іоанна Крестителя, святыхъ Апостоловъ Петра и Павла, всѣхъ святыхъ и тебя, отче, молиться о мнѣ Господу Богу нашему.
Священникъ молится за народъ:
S. Misereátur vestri omnípotens Deus, et, dimíssis vestis peccátris, perdúcat vos ad vitam ætérnam.
M. Amen.
Свящ. Да помилуетъ васъ Всемогушій Бо:гъ и, оставивъ грѣхи ваши, да приведетъ васъ къ жизни вѣчной.
Присл. Аминь.
Всѣ​ осѣняютъ себя крестнымъ знаменіемъ.
S. Indulgéntiam, absolutiónem et remissiónem peccatórum nostrórum tribuat nobis omnípotens et miséricors Dominus.
M. Amen.
Свящ. Прощеніе, разрѣшеніе и отпущеніе грѣховъ нашихъ да подастъ намъ Всемогущій и милосердный Господь.
Присл. Аминь.
Наклонивъ голову, священникъ продолжаетъ:
S. Deus, tu convérsus vivificábis nos.
M. Et plebs tua lætábitur in te.
S. Osténde nobis, Domine, misericórdiam tuam.
M. Et salutáre tuum da nobis.
S. Domine, exáudi oratiónem meam.
M. Et clamor meus ad te veniat.
S. Dominus vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo.
S. Orémus.
Свящ. Боже, Ты обратившись оживишь насъ.
Присл. И народъ Твой возрадуется въ Тебѣ.
Свящ. Яви камъ, Господи, милость Твою.
Присл. И спасеніе Твое даруй намь.
Свящ. Господи услыши молитву мою.
Присл. И вопль мой къ Тебѣ да пріидегь.
Свящ. Господь съ вами.
Присл. И съ духомъ твоимъ.
Свящ. Помолимся.

Восхожденіе кь престолу

Подходя кь престолу, священникъ тайно молится:
S. Aufer a nobis, quæsumus, Domine, iniquitátes nostras: ut ad Sancta sanctórum puris mereámur mentibus introíre. Per Christum, Dominum nostrum. Amen.
Свящ. Удали отъ насъ, просимъ Тебя, Господи, неправды наши, да сподобимся съ чистымъ помысломъ вступить въ святая святыхъ. Ради Христа Господа нашего. Аминь.
Поклоняясь престолу и мощамъ святыхъ въ нёмъ, священникъ молится:
S. Orámus te, Domine, per merita Sanctórum tuórum, quorum relíquiæ hic sunt, et omnium Sanctórum: ut indulgére dignéris omnia peccáta mea. Amen.
Свящ. Молимъ Тебя, Господи, ради заслугъ святыхъ Твоихъ, мощи которыхъ здѣсь находятся (и цѣлуетъ мощи), и всѣхъ святыхъ, благоволи простить всѣ грѣхи мои. Аминь.
На торжественной Литургіи священникъ благословляя ладанъ произноситъ:
Ab illo benedicáris, in cuius honore cremáberis. Amen.
Будь благословенъ ​Тѣмъ​, въ Кого честь будешь сожженъ. Аминь.
Затѣмъ кадитъ престолъ, ​сѵмволъ Христа, и саму ему воздается эта честь какъ alter Christus.

Входная молитва (Introitus)

Входная молитва, paвнo какъ и другія измѣняемыя молитвы курсивомъ, заимствованы изъ службы Пресвятой Евхаристіи.
Ps 80:17
Cibávit eos ex ádipe fruménti, allelúja: et de petra, melle saturávit eos, allelúja, allelúja, allelúja.
Напиталъ ихъ тукомъ пшеницы, и насытилъ ихъ медомъ изъ скалы, аллилуіа, аллилуіа, аллилуіа.
Ps 80:2
Exsultáte Deo, adjutóri nostro: jubiláte Deo Jacob.
V. Gloria Patri, et Filio, et Spirítui Sancto.
R. Sicut erat in princípio, et nunc, et semper, et in sæcula sæculórum. Amen.
Cibávit eos ex ádipe fruménti, allelúja: et de petra, melle saturávit eos, allelúja, allelúja, allelúja.
Радостно пойте Богу, твердынѣ нашей: восклицайте Богу Іакова.
V. Слава Отцу и Сыну и Святому Духу;
R. какъ было изначала и нынѣ и всегда и во вѣки вековъ. Аминь.
Напиталъ ихъ тукомъ пшеницы, и насытилъ ихъ медомъ изъ скалы, аллилуіа, аллилуіа, аллилуіа.

Kyrie

Священникъ въ серединѣ престола молится::
S. Kýrie, eléison.
M. Kýrie, eléison.
S. Kýrie, eléison.
M. Christe, eléison.
S. Christe, eléison.
M. Christe, eléison.
S. Kýrie, eléison.
M. Kýrie, eléison.
S. Kýrie, eléison.
Свящ. Господи, помилуй.
Отв. Господи, помилуй.
Свящ. Господи, помилуй.
Отв. Христе, помилуй.
Свящ. Христе, помилуй.
Отв. Христе, помилуй.
Свящ. Господи, помилуй.
Отв. Господи, помилуй.
Свящ. Господи, помилуй.

Великое славословіе (Gloria in excelsis Deo)

Въ нѣкоторыхъ Gloria случаяхъ пропускается.
Въ мѣстахъ отмѣченныхъ (*) ​всѣ​ преклоняютъ головы.
S. Gloria in excélsis * Deo.
M. Et in terra pax homínibus bonæ voluntátis.
Laudámus te.
Benedícimus te.
* Adorámus te.
Glorificámus te.
* Gratias agimus tibi propter magnam gloriam tuam.
Domine Deus, Rex cæléstis,
Deus Pater omnípotens.
Domine Fili unigénite, * Iesu Christe.
Domine Deus, Agnus Dei, Filius Patris.
Qui tollis peccáta mundi, miserére nobis.
Qui tollis peccáta mundi, * suscipe deprecatiónem nostram.
Qui sedes ad dexteram Patris, miserére nobis.
Quóniam tu solus Sanctus.
Tu solus Dominus.
Tu solus Altíssimus, * Iesu Christe.
Cum Sancto Spirituin Gloria Dei Patris. Amen.
Свящ. Слава въ вышнихъ * Богу.
Отв. И на землѣ миръ людямъ доброй воли.
Хвалимъ Тебя,
благословляемъ Тебя,
* поклоняемся Тебѣ,
славословимъ Тебя,
* благодаримъ Тебя ради великой славы Твоей.
Господи, Боже, Царю небесный!
Боже, Отче Всемогущій;
Господи Сыне Единородный, * Ісусе Христе.
Господи Боже, Агнче Божій, Сыне Отчій;
взявшій грѣхи міра, помилуй насъ;
взявшій грѣхи міра, * пріими молитву нашу.
Сидящій одесную Отца, помилуй насъ.
Иба Ты Одинъ Святъ,
Ты Одинъ Господь,
Ты Одинъ Всевышній, * Ісусе Христе.
со Святымъ Духомъво славѣ Бога Отца. Аминь.
Священникъ цѣлуетъ престолъ и обращаясь къ народу глаголетъ.
S. Dominus vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo.
Свящ. Свящ. Господь съ вами.
Отв. И съ духомъ твоимъ.

Соборныя молитвы (Сollecta)

Слѣдуетъ отъ одной до трехъ соборныхъ молитвъ, соотвѣтствующихъ дню. Главной молитвѣ часто слѣдуютъ еще одна или двѣ молитвы (комемораціи).
S. Orémus.
Deus, qui nobis sub Sacraménto mirábili passiónis tuæ memóriam reliquísti: tríbue, quaesumus, ita nos Córporis et Sánguinis tui sacra mystéria venerári; ut redemptiónis tuæ fructum in nobis júgiter sentiámus: Per eundem Dominum nostrum Iesum Christum filium tuum, qui tecum vivit et regnat in unitate Spiritus Sancti, Deus, per omnia saecula saeculorum.
M. Amen.
Свящ. Помолимся.
Боже, оставившій намъ въ предивномъ таинствѣ воспоминаніе страданій своихъ, подай намъ просимъ Тебя, дабы мы, почитая святыя Тайны Тѣла и Крови Твоей, постоянно ощущали въ себѣ плоды Твоего искупленія: живущій и царствуюшій съ Богомъ Отцомъ въ единеніи Святаго Духа, Боже, во всѣ вѣки вѣковъ.
Отв. Аминь.

Апостолъ

Священникъ (на торжественной Мессѣ – ​ѵподіаконъ​) читаетъ апостолъ.
S. Léctio Epistolæ beáti Pauli Apóstoli ad Corinthios.
Свящ. Чтеніе посланія блаженнаго Апостола Павла къ Коринѳянамъ.
1 Cor 11:23-29.
Fratres: Ego enim accépi a Dómino quod et trádidi vobis, quóniam Dóminus Jesus, in qua nocte tradebátur, accépit panem, et grátias agens fregit, et dixit: Accípite, et manducáte: hoc est corpus meum, quod pro vobis tradétur: hoc fácite in meam commemoratiónem. Simíliter ei cálicem, postquam cenávit, dicens: Hic calix novum Testaméntum est in meo sánguine. Hoc fácite, quotiescúmque bibétis, in meam commemoratiónem. Quotiescúmque enim manducábitis panem hunc et cálicem bibétis, mortem Dómini annuntiábitis, donec véniat. Itaque quicúmque manducáverit panem hunc vel bíberit cálicem Dómini indígne, reus erit córporis et sánguinis Dómini. Probet autem seípsum homo: et sic de pane illo e dat et de calice bibat. Qui enim mánducat et bibit indígne, judícium sibi mánducat et bibit: non dijúdicans corpus Dómini.
M. Deo gratias.
Братія: ибо я отъ Господа принялъ то, что и вамъ передалъ, что Господь Ісусъ въ ту ночь, въ которую преданъ былъ, взялъ хлѣбъ и возблагодаривъ преломилъ и сказалъ: пріимите, ядите, сіе есть Тѣло Мое, за васъ ломимое; сіе творите въ Мое воспоминаніе. Также и чашу послѣ вечери, и сказалъ: сія чаша есть новый Завѣтъ въ Моей Крови; сіе творите, когда только будете Пить, въ Мое воспоминаніе. Ибо всякій разъ, когда вы ѣдите хлѣбъ сей и пьете чашу сію, смерть Господню возвѣщаете, доколѣ Онъ пріидетъ. Посему кто будетъ ѣсть хлѣбъ сей или пить чашу Господню недостойно, виновенъ будетъ противъ Тѣла и Крови Господней. Да испытываетъ себя человѣкъ и такимъ образомъ пусть ѣстъ отъ хлѣба сего и пьетъ изъ чаши сей. Ибо кто ѣстъ и пьетъ недостойно, тотъ ѣстъ и пьетъ осужденіе себѣ, не разсуждая о Тѣлѣ Господнемъ.
Отв. Благодареніе Богу.

Пѣснь ступеней (Graduale)

Ps 144:15-16.
S. Oculi ómnium in te sperant, Dómine: et tu das illis escam in témpore opportúno.
V. Aperis tu manum tuam: et imples omne animal benedictióne.
Свящ. Очи всѣхъ уповаютъ на Тебя, и Ты даешь имъ пищу въ свое время.
V. Открываешъ руку Твою и насыщаешь все живущее благословеніемъ.
Joannes 6:56-57
Allelúia, allelúia.
V. Caro mea vere est cibus, et sanguis meus vere est potus: qui mandúcat meam carnem et bibit meum sánguinem, in me manet et ego in eo. Allelúia.
Аллилуіа, аллилуіа.
V. Плоть Моя истинно есть пища и Кровь Моя истинно есть питіе. Ядущій Мою Плоть и піющій Мою Кровь пребываеть во Мнѣ и Я въ немъ. Аллилуіа.

[Sequentia]

Въ ​нѣкоторые​ праздники Пѣсни ступеней слѣдуетъ Секвенція
Lauda, Sion, Salvatórem, lauda ducem et pastórem in hymnis et cánticis.
Quantum potes, tantum aude: quia major omni laude, nec laudáre súfficis.
Laudis thema speciális, panis vivus et vitális hódie propónitur.
Quem in sacræ mensa cenæ turbæ fratrum duodénæ datum non ambígitur.
Sit laus plena, sit sonóra, sit jucúnda, sit decóra mentis jubilátio.
Dies enim sollémnis agitur, in qua mensæ prima recólitur hujus institútio.
In hac mensa novi Regis, novum Pascha novæ legisPhase vetus términat.
Vetustátem nóvitas, umbram fugat véritas, noctem lux elíminat.
Quod in coena Christus gessit, faciéndum hoc expréssit in sui memóriam.
Docti sacris institútis, panem, vinum in salútis consecrámus hóstiam.
Dogma datur Christiánis, quod in carnem transit panis et vinum in sánguinem.
Quod non capis, quod non vides, animosa fírmat fides, præter rerum órdinem.
Sub divérsis speciébus, signis tantum, et non rebus, latent res exímiæ.
Caro cibus, sanguis potus: manet tamen Christus totus sub utráque spécie.
A suménte non concísus, non confráctus, non divísus: ínteger accípitur.
Sumit unus, sumunt mille: quantum isti, tantum ille: nec sumptus consúmitur.
Sumunt boni, sumunt mali sorte tamen inæquáli, vitæ vel intéritus.
Mors est malis, vita bonis: vide, paris sumptiónis quam sit dispar éxitus.
Fracto demum sacraménto, ne vacílles, sed meménto, tantum esse sub fragménto, quantum toto tégitur.
Nulla rei fit scissúra:signi tantum fit fractúra: qua nec status nec statúra signáti minúitur.
Ecce panis Angelórum, factus cibus viatórum: vere panis filiórum, non mitténdus cánibus.
In figúris præsignátur, cum Isaac immolátur: agnus paschæ deputátur: datur manna pátribus.
Bone pastor, panis vere,Jesu, nostri miserére: tu nos pasce, nos tuére: tu nos bona fac vidére in terra vivéntium.
Tu, qui cuncta scis et vales: qui nos pascis hic mortáles: tuos ibi commensáles, coherédes et sodáles fac sanctórum cívium. Amen. Allelúja.
Восхваляй, Сион, Спасителя, восхваляй Царя и Пастыря гимнами и песнями.
Дерзай столько, сколько сможешь: ибо Он превыше всякой хвалы, и ты не сможешь по достоинству восхвалить Его.
Сегодня нам предлагается особый повод для хвалы: Хлеб жизни, дарующий жизнь.
Который во время священной трапезы Господь дал Своим апостолам.
Пусть хвала в наших сердцах сегодня будет громкой и полнозвучной, пусть будет тихой и прекрасной радость души нашей.
Ибо день торжественный празднуется, в который воспоминается установление преславной Евхаристии.
На сем престоле нового Царя наша новая Пасха нового завеса завершает прежнюю эпоху.
На смену ветхому приходит новое, истина изгоняет тень, темноту уничтожает свет,
То, что соделал Христос на вечере, Он повелел творить в Свое воспоминание.
Наученные священными установлениями, мы пресуществляем хлеб и вино в жертву спасения.
Догмат дан христианам, что хлеб пресуществляется в Плоть, а вино — в Кровь Христову.
То, что ты не видишь и не понимаешь умом, утверждает живая вера, превосходя порядок вещей.
Под различными видами, знаками лишь, а не вещами, сокрыты дивные вещи.
Плоть становится пищей, кровь питием: пребывает, однако, всецело Христос под обоими видами.
Причащающимися принимается Господь целиком, не уменьшенный, не преломленный, не разделенный.
Один или тысяча вкушают Его: сколько их, во столько раз умножается и Он, и вкушаемый не поглощается.
Вкушают добрые, вкушают злые: однако участь их различна: жизнь или погибель.
Смерть — злым, жизнь — добрым: зри, сколь неравный исход у равного принятия.
Когда преломляется гостия, не поколеблись в вере, но помни, что Он пребывает в каждой из частей, как и в целой гостии.
Сама вещь не претерпевает разделения: лишь знак ее преломляется: коим преломлением ни состояние, ни величина означаемого не уменьшается.
Се, хлеб ангельский соделался пищею странствующих: воистину хлеб детей, не долженствующий быть брошенный псам.
Проображенный в знаках, когда приносился в жертву Исаак: считался пасхальным агнцем: был дан отцам в манн не небесной.
Исусе, добрый Пастырь, истинный Хлеб, помилуй нас: Ты нас паси, Ты нас защити, дай нам увидеть блага на земле живых.
Ты знаешь и можешь все: Ты пасешь нас здесь, смертных: соделай нас там, на небесах, сотрапезниками, сонаследниками и согражданами Твоих святых. Аминь. Аллилуйя.

Евангеліе

Священникъ, готовясь къ чтенію Евангелія, творитъ слѣдующую молитву:
Munda cor meum, ac labia mea, omnípotens Deus, qui labia Isaíæ Prophétæ calculo mundásti igníto: ita me tua grata miseratióne dignáre mundáre, ut sanctum Evangélium tuum digne valeam nuntiáre. Per Christum, Dominum nostrum. Amen.
Iube, Domine, benedícere. Dominus sit in corde meo et in labiis meis: ut digne et competénter annúntiem Evangélium suum. Amen.
Очисти сердце мое и уста мои, Всемогущій Боже, очистившій углемъ огненнымъ уста Исаіи пророка; такъ и меня сподоби очистить по Твоей благой милости, да достойно возвѣщу святое Евангеліе Твое. Ради Христа Господа нашего. Аминь.
Благослови, владыко. Господь да будетъ въ сердцѣ моемъ и въ устахъ моихъ, да достойно и надлежаще возвѣщу евангеліе Его. Аминь.
На Литургіи за усопшихъ послѣ молитвы Munda cor meum нѣтъ благословенія.
На торжественной Литургіи священникъ благословляетъ ладанъ. Дьяконъ, прежде чѣмъ пѣть Евангеліе, молится Munda cor meum, затѣмъ становится на колѣни и проситъ благословеніе у священника:
D. Iube, domne, benedícere.
S. Dominus sit in corde tuo et in labiis tuis: ut digne et competénter annúnties Evangélium suum: In nomine Patris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen.
Діаконъ. Благослови, владыко.
Свящ. Господь да будетъ въ сердцѣ моемъ и въ устахъ моихъ, да достойно и надлежаще возвѣщу евангеліе Его, во имя Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь.
Во время словъ Sequentia (Initium) священникъ (на торжественной Литургіи – діаконъ) осѣняетъ книгу св. Евангелія и себя малымъ крестнымъ знаменіемъ. Также и всѣ осѣняютъ себя малымъ крестнымъ знаменіемъ на челѣ, устахъ и груди, въ доказательство готовности вѣрить, исповѣдать и соблюдать Законъ Господень.
S. Dominus vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo.
S. Sequéntia sancti Evangélii secúndum Matthǽum.
M. Gloria tibi, Domine.
Свящ. Господь съ вами.
Отв. И съ духомъ твоимъ.
Свящ. Послѣдованіе святого Евангелія отъ Іоанна.
Отв. Слава Тебѣ, Господи.
Joann 6:56-59
S. In illo témpore: Dixit Jesus turbis Judæórum: Caro mea vere est cibus et sanguis meus vere est potus. Qui mandúcat meam carnem e bibit meum sánguinem, in me manet et ego in illo. Sicu misit me vivens Pater, et ego vivo propter Patrem: et qu mandúcat me, et ipse vivet propter me. Hic est panis, qu de coelo descéndit. Non sicu manducavérunt patres vestri manna, et mórtui sunt. Qu manducat hunc panem, vivet in ætérnum.
Свящ. Во время оно сказалъ Ісусъ собравшимся Іудеямъ: Плоть Моя истинно есть пища и Кровь Моя истинно есть питіе. Ядущій Мою Плоть и піющій Мою Кровь пребываетъ во Мнѣ, и Я въ немъ. Какъ послалъ Меня живый Отецъ, и Я живу Отцемъ, и ядущій Меня жить будеть Мною. Сей то есть хлѣбъ, сшедшій съ небесъ. Не такъ, какъ отцы ваши ѣли манну и умерли: ядущій хлѣбъ сей жить будетъ во вѣкъ.
Прислужникъ:
M. Laus tibi, Christe.
Отв. Слава Тебѣ, Христе.
Священникъ цѣлуетъ книгу Св. Евангелія, произнося:
S. Per Evangelica dicta, deleantur nostra delicta.
Свящ. Евангельскими изреченіями да изгладятся наши согрѣшенія.
На торжественной Литургіи передъ чтеніемъ кадятъ книгу св. Евангелія, послѣ чтенія — священника.

Символъ вѣры (Credo)

Если положено по уставу, здѣсь читается или поется Credo.
S. Credo in unum Deum.
M. Patrem omnipoténtem, factórem cæli et terræ, visibílium omnium et in visibílium.
Et in unum Dominum
* Iesum Christum, Filium Dei unigénitum.
Et ex Patre natum ante omnia sæcula.
Deum de Deo, lumen de lumine, Deum verum de Deo vero.
Genitum, non factum, consubstantiálem Patri: per quem omnia facta sunt.
Qui propter nos homines et propter nostram salútem descéndit de cælis.
Свящ. Вѣрую во единаго Бога.
Отв. Отца Всемогущаго, Творца неба и земли, всѣхъ вещеи видимыхъ и невидимыхъ.
И во единаго Господа
* Ісуса Христа, Сына Божія Единороднаго,
и родившагося отъ Отца предъ всѣми вѣками,
Бога отъ Бога, свѣтъ отъ свѣта, Бога истиннаго отъ Бога истиннаго,
рожденнаго не сотвореннаго, Единосущнаго съ Отцомъ: Которымъ все сотворено.
Который ради насъ людеи и для нашего спасенія сошелъ съ небесъ.
При этихъ словахъ преклоняются колѣни:
Et incarnátus est de Spiritu Sancto ex María Virgine: Et homo factus est.
И воплотился отъ Духа Святаго и Маріи Дѣвы и сталъ человѣкомъ.
Visi pieceļas.
Crucifíxus etiam pro nobis: sub Pontio Piláto passus, et sepúltus est.
Et resurréxit tertia die, secúndum Scriptúras. Et ascéndit in cælum: sedet ad déxteram Patris.
Et iterum ventúrus est cum gloria iudicáre vivos et mortuos: cuius regni non erit finis.
Et in Spiritum Sanctum, Dominum et vivificántem: qui ex Patre Filióque procédit.
Qui cum Patre et Filio simul * adorátur et conglorificátur: qui locútus est per Prophétas.
Et unam sanctam cathólicam et apostolicam Ecclésiam.
Confíteor unum baptísma in remissiónem peccatórum.
Et exspécto resurrectiónem mortuórum.
Etvitam ventúri sæculi. Amen.
Распятъ былъ за насъ при Понтіи Пилатѣ, пострадалъ и былъ погребенъ.
И воскресъ въ третій день согласно Писаніямъ. И восшелъ на небеса и сидитъ одесную Отца.
И опять пріидетъ со славою судить живыхъ и мертвыхъ, и Его царствію не будетъ конца.
И въ Духа Святаго, Господа животворящаго, отъ Отца и Сына исходящаго,
которому вмѣстѣ * съ Отцомъ и Сыномъ воздается поклоненіе и слава и который вѣщалъ чрезъ пророковъ.
И въ единую святую, католическую и апостольскую Церковь.
Исповѣдую единое крещеніе во оставленіе грѣховъ.
Ожидаю воскресенія мертвыхъ.
Ижизни будущаго вѣка. Аминь.

Литургія вѣрныхъ

Литургія вѣрныхъ состоитъ изъ трехъ частей:
а) хлѣбъ и вино приносятся въ жертву Богу;
б) ​эти​ дары пресуществляются въ Тѣло и Кровь Господа Ісуса Христа;
в) мы получаемъ ​эти​ дары отъ Бога какъ Евхаристическую пищу.
Священникъ цѣлуетъ св. престолъ и поворачивается къ вѣрнымъ со словами:
S. Dominus vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo.
S. Orémus.
Свящ. Господь съ вами.
Отв. И съ духомъ твоимъ.
Свящ. Помолимся.

Стихь приношенія (Offertorium)

Levit 21:6
Sacerdótes Dómini incénsum et panes ófferunt Deo: et ideo sancti erunt Deo suo, et non pólluent nomen ejus, allelúja.
Священники Господнн приносятъ Богу ѳиміамъ и хлѣбы и посему да будутъ святы предъ Богомъ своимъ и не безчестятъ имени Его, аллилуіа.

Приношение хлеба

Принося въ жертву дары хлѣба и вина, мы жертвуемъ сами собой и ​всѣ​ свои дѣла въ единеніи со Христомъ небесному Отцу.
Священникь, снявь покровъ съ чаши, возноситъ хлѣбь на дискосѣ, говоря:
Suscipe, sancte Pater, omnipotens ætérne Deus, hanc immaculátam hostiam, quam ego indígnus famulus tuus offero tibi Deo meo vivo et vero, pro innumerabílibus peccátis, et offensiónibus, et negligéntiis meis, et pro omnibus circumstántibus, sed et pro omnibus fidélibus christiánis vivis atque defúnctis: ut mihi, et illis profíciat ad salútem in vitam ætérnam. Amen.
Пріими, Святый Отче, Всемогущій Вѣчный Боже, сію непорочную жертву, которую я недостойный рабъ Твой приношу Тебѣ, Богу моему живому и истинному, за безчисленные грѣхи, оскорбленія и нерадѣнія мои, и за всѣхъ здѣсь присутствующихъ, и за всѣхъ вѣрныхъ христіанъ живыхъ и умершихъ; да послужитъ она мнѣ и имъ во спасеніе и жизнь вѣчную. Аминь.

Смешение вина и воды

Положивъ хлѣбъ на престолъ (на антиминсъ), священникъ вливаетъ въ чашу вино и немного воды, произнося при благословеніи воды слова:
Deus, qui humánæ substántiæ dignitátem mirabíliter condidísti, et mirabílius reformásti: da nobis per huius aquæ et vini mystérium, eius divinitátis esse consórtes, qui humanitátis nostræ fieri dignátus est particeps, Iesus Christus, Filius tuus, Dominus noster: Qui tecum vivit et regnat in unitáte Spiritus Sancti Deus: per omnia sæcula sæculórum. Amen.
Боже, дивно создавшій достоинство человѣческаго естества и еще чудеснѣе его преобразовавшій, даруй намъ черезъ тайну сей воды и вина стать соучастниками божества Того, кто благоволилъ содѣлаться причастнымъ нашему человѣчеству, Ісусъ Христосъ, Сынъ Твой, Господь нашъ, который съ Тобою живетъ и царствуетъ въ единствѣ Святаго Духа Богъ во вѣки вѣковъ. Аминь.

Приношение вина

Вознося затѣмъ чашу и осѣняя ею крестообразно престолъ, священникъ тихо читаетъ далѣе:
Offérimus tibi Domine, calicem salutáris, tuam deprecántes cleméntiam: ut in conspéctu divínæ maiestátis tuæ, pro nostra et totíus mundi salúte, cum odóre suavitátis ascéndat. Amen.
Приносимъ Тебѣ, Господи, чашу спасенія, умоляя Твою благость, да взойдетъ она, какъ пріятное благоуханіе, предъ лице Божественнаго Величества Твоего за наше и всего міра спасеніе. Аминь.

Предложеніе жертвы

Поставивъ чашу на антиминсѣ священникъ покрываетъ ее. Затѣмъ со сложенными руками онъ склоняется надъ престоломъ и тайно молится:
In spiritu humilitátis et in animo contríto suscipiámur a te, Domine: et sic fiat sacrifícium nostrum in conspéctu tuo hodie, ut placeat tibi Domine Deus.
Въ духѣ смиренія и въ духѣ сокрушенія да будемъ мы приняты Тобою, Господи, и да будетъ жертва наша передъ лицомъ Твоимъ нынѣ такова, чтобы стать благопріятной Тебѣ, Господи Боже.

Призваніе ​Святаго​ Духа

Поднявъ глаза къ небу, ​распростревъ​ и затѣмъ соединивъ руки, священникъ благословляет дары, и тайно молится призывая ​Святаго​ Духа:
Veni, sanctificátor omnípotens ætérne Deus: et benedic hoc sacrifícium, tuo sancto nomini præparátum.
Пріиди, Освятитель, Всемогущій Вѣчный Боже, и благослови сіе жертвоприношеніе, уготованное Твоему святому Имени.
На торжественной Литургіи священникъ благословляетъ ладанъ:
Per intercessiónem beáti Michaélis Archángeli, stantis a dextris altáris incénsi, et omnium electórum suórum, incénsum istud dignétur Dominus benedícere, et in odórem suavitátis accípere. Per Christum, Dominum nostrum. Amen.
Заступленіемъ блаженнаго Михаила Архангела, стоящаго одесную жертвенника кадильнаго, и всѣхъ избранныхъ своихъ, да благоволитъ Господь благословить ладанъ ​сей​ и да пріиметъ его какъ благоуханіе пріятное. Черезъ Господа нашего Ісуса Христа. Аминь.
Священникъ крестообразно кадитъ дары со словами:
Incénsum istud a te benedíctum ascéndat ad te, Domine: et descéndat super nos misericórdia tua.
Кажденіе сіе, кое Ты благословилъ, да вознесется къ тебѣ, Господи, и милосердіе Твое да снизойдетъ на насъ.
Кадитъ престолъ читая:
Псаломъ 140, 2-4
Dirigátur, Domine, orátio mea, sicut incénsum, in conspéctu tuo: elevátio manuum meárum sacrifícium vespertínum. Pone, Domine, custódiam ori meo, et ostium circumstántiæ labiis meis: ut non declínet cor meum in verba malítiæ, ad excusándas excusatiónes in peccátis.
Дa испрaвится молитва моя, яко кадило пред Тобою, воздѣяніе руку моею, жертва вечерняя. Положи, Господи, храненіе устомъ моимъ, и дверь огражденія о устнaхъ моихъ, не уклони сердце мое въ словеса лукaвствія, непщевaти вины о грѣсѣхъ.
Возвращая кадило:
Accéndat in nobis Dominus ignem sui amóris, et flammam ætérnæ caritátis. Amen.
Да ​возжжетъ​ въ насъ Господь огонь своей любви и пламя любви вѣчной. Аминь.
Послѣ того (кромѣ Литургій за усопшихъ) діаконъ кадитъ священника, прислужниковъ и вѣрныхъ по порядку.

Омовеніе ​рукъ​

Затѣмъ священникъ умываетъ руки, въ ознаменованіе той чистоты души, съ какой слѣдуетъ участвоватъ вь божественныхъ тайнахъ. При этомъ читаеть псаломъ:
Псаломъ 25, 6-12
Lavábo inter innocéntes manus meas: et circúmdabo altáre tuum. Domine: Ut audiam vocem laudis, et enárrem univérsa mirabília tua. Domine, diléxi decórem domus tuæ et locum habitatiónis gloriæ tuæ. Ne perdas cum impiis, Deus, animam meam, et cum viris sanguinum vitam meam: In quorum manibus iniquitátes sunt: dextera eórum repléta est munéribus. Ego autem in innocéntia mea ingréssus sum: redime me et miserére mei. Pes meus stetit in dirécto: in ecclésiis benedícam te, Domine. Gloria Patri, et Filio, et Spirítui Sancto. Sicut erat in princípio, et nunc, et semper, et in sæcula sæculórum. Amen.
Омою руки мои среди невинныхъ и буду обходить жертвенникъ Твой, Господи. Дабы слышать голосъ хвалы и повѣдать всѣ чудеса Твои. Господи, я возлюбилъ благолѣпіе дома Твоего и обитель славы Твоей. Не погуби, Боже, души моей съ нечестивыми и жизни моей съ мужами кровожадными, у которыхъ въ рукахъ злодѣйства, десница ихъ полна мздоимства. Я же вошелъ въ непорочности моей, избави меня и помилуй меня. Нога моя стоитъ на прямомъ пути: въ собраніяхъ благословлю Тебя, Господи. Слава Отцу и Сыну и Святому Духу; какъ было изначала и нынѣ, и всегда н во вѣки вѣковъ. Аминь.
На заупокойныхъ Литургіяхъ и въ Страстной періодъ Gloria Patri не читается.

Молитва предложенія Пресвятой Троицѣ

Вернувшисъ къ серединѣ престола, священникъ читаетъ тяйно:
Suscipe, sancta Trinitas, hanc oblatiónem, quam tibi offérimus ob memóriam passiónis, resurrectiónis, et ascensiónis Iesu Christi, Domini nostri: et in honórem beátæ Maríæ semper Virginis, et beáti Ioánnis Baptístæ, et sanctórum Apostolórum Petri et Pauli, et istórum et omnium Sanctórum: ut illis profíciat ad honórem, nobis autem ad salútem: et illi pro nobis intercédere dignéntur in cælis, quorum memóriam agimus in terris. Per eúndem Christum, Dominum nostrum. Amen.
Пріими, Святая Троица, сіе приношеніе, которое мы тебѣ приносимъ въ воспоминаніе страданія, воскресенія и вознесенія Господа нашего Ісуса Христа, и въ честь благословенной Приснодѣвы Маріи, блаженнаго Іоанна Крестителя, святыхъ апостоловъ Петра и Павла и сихъ (т.-е. тѣхъ святыхъ, мощи которыхъ находятся на престолѣ) и всѣхъ святыхъ, да послужитъ оно имъ въ честь, намъ же во спасеніе, и да соблаговолятъ ходатайствовать за насъ на небѣ тѣ, память которыхъ мы совершаемъ на землѣ. Ради того же Христа Господа нашего, Аминь.
Обращаясъ къ народу, священникъ съ распростертыми руками произноситъ:
S. Oráte, fratres: ut meum ac vestrum sacrifícium acceptábile fiat apud Deum Patrem omnipoténtem.
M. Suscípiat Dominus sacrifícium de manibus tuis ad laudem et gloriam nominis sui, ad utilitátem quoque nostram, totiúsque Ecclésiæ suæ sanctæ.
S. Amen.
Свящ. Молитесь, братія, чтобы мое и ваше жертвоприношеніе было благопріятно передъ Богомъ Отцомъ Всемогущимъ.
Отв. Да прииметъ Господь жертву изъ рукъ Твоихъ въ хвалу и славу имени Своего, равно на пользу нашу и всей Церкви Своей святой.
Свящ. Аминь.

Тайныя молитвы (Secreta)

Слѣдуетъ одна или болѣе т.н. тайныхъ молитвъ, мѣняющихся съ каждымъ праздникомъ. Послѣднія слова произносятся громко или на распѣвъ, сливаясъ съ началомъ т.н. префаціи, т.е. вступителънаго пѣнія, предшествующаго самой главной части Литургіи.
Ecclésiæ tuæ, quaesumus, Dómine, unitátis et pacis propítius dona concéde: quæ sub oblátis munéribus mýstice designántur.
Per Dominum nostrum Iesum Christum, Filium tuum: qui tecum vivit et regnat in unitate Spiritus Sancti Deus.
Просимъ Тебя, Господи, даруй благосклонно Церкви Твоей единство и миръ, кои таинственно выражаются принесенными дарами.
Ради Господа нашего Ісуса Христа Сына Твоего, который живетъ и царствуетъ съ Тобою въ единеніи Святаго Духа, Бога.

Канонъ Литургіи

Префація

Префація​ это торжественная благодарственная пѣснь за право участвовать въ самомъ важномъ актѣ поклоненія. ​Префація​ начинается съ заключительныхъ словъ Тайной молитвы:
S. Per omnia sæcula sæculórum.
M. Amen.
S. Dominus vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo.
S. Sursum corda.
M. Habémus ad Dominum.
S. Gratias agámus Domino, Deo nostro.
M. Dignum et iustum est.
Свящ. (на распѣвъ или громко) во вѣки вѣковъ.
Отв. Аминь.
Свящ. Господь съ вами.
Отв. И съ духомъ твоимъ.
Свящ. Горѣ сердца!
Отв. Имѣемъ ко Господу.
Свящ. Возблагодаримъ Господа Бога нашего.
Отв. Достойно и справедливо.

Префація​ Пресвятой Троицы

Vere dignum et justum est, æquum et salutáre, nos tibi semper et ubíque grátias ágere: Dómine sancte, Pater omnípotens, ætérne Deus: Quia per incarnáti Verbi mystérium nova mentis nostræ óculis lux tuæ claritátis infúlsit: ut, dum visibíliter Deum cognóscimus, per hunc in invisibílium amorem rapiámur. Et ideo cum Angelis et Archángelis, cum Thronis et Dominatiónibus cumque omni milítia coeléstis exércitus hymnum glóriæ tuæ cánimus, sine fine dicéntes:
Sanctus, Sanctus, Sanctus Dominus, Deus Sabaoth. Pleni sunt cæli et terra gloria tua. Hosánna in excélsis.Benedíctus, qui venit in nomine Domini. Hosánna in excélsis.
Во истину достойно и справедливо, основательно и спасительно, чтобы мы Тебя всегда и вездѣ благодарили. Святый Господи, Отче Всемогущій, вѣчный Боже! : Ибо чрезъ тайну воплощенія Слова нашимъ душевннымъ очамъ открылся новый свѣтъ сіянія Твоего, дабы мы узнавъ, видимымъ образомъ, Бога, чрезь Него возгорѣли любовью къ невидимому, И посему мы съ Ангелами и Архангелами, съ Престолами и Царствами и со всѣмъ сонмомъ небеснаго воинства, пѣснь славы Твоей поемъ, непрестанно взывая:
Святъ. Свять. Святъ Господь Богъ Саваоѳъ. Полны небеса и земля славы Твоея. Осанна въ вышнихъ.Благословенъ грядушій во имя Господне, Осанна въ вышнпхъ.
Во время пѣсни: Святъ, святъ, святъ (Sanctus) священникъ читаетъ тайно т. н. канонъ Литургіи, во время которого пресуществляются предложенные дары.

Канонъ

Теперь начинается самая важная часть Святой Литургіи. Священникъ благословляетъ ​приносимые​ въ жертву дары и проситъ Бога принять ихъ и защитить свою Церковь и ​её​ пастырей.
Священникъ наклоняется и цѣлуетъ алтарь:
Молитва за Церковь
Te igitur, clementíssime Pater, per Iesum Christum, Filium tuum, Dominum nostrum, supplices rogámus, ac petimus, uti accepta habeas et benedícas, hæc dona, hæc munera, hæc sancta sacrifícia illibáta, in primis, quæ tibi offérimus pro Ecclésia tua sancta cathólica: quam pacificáre, custodíre, adunáre et regere dignéris toto orbe terrárum: una cum famulo tuo Papa nostro N. et Antístite nostro N. et omnibus orthodóxis, atque cathólicæ et apostólicæ fidei cultóribus.
Итакъ, Милостивѣйшій Отче, ради Ісуса Христа, Сына Твоего, Господа нашего, смиренно молимъ и просимъ Тебя, Пріими и благослови сіи дары, сіи приношенія, сіи святыя непорочныя жертвы, которыя приносимъ Тебѣ во первыхъ за Церковь Твою святую вселенскую, которую благоволи умирить, оградить, соединить и управлять по всей землѣ, вмѣстѣ съ служителемъ Твоимъ Папою нашимъ N. и Владыкою нашимъ N. и всѣми православными проповѣдниками каѳолической и апостольской вѣры.
Молитва за живыхъ
Meménto, Domine, famulórum famularúmque tuarum N. et N. et omnium circumstántium, quorum tibi fides cognita est et nota devótio, pro quibus tibi offérimus: vel qui tibi offerunt hoc sacrifícium laudis, pro se suísque omnibus: pro redemptióne animárum suárum, pro spe salútis et incolumitátis suæ: tibíque reddunt vota sua ætérno Deo, vivo et vero.
Помяни, Господи, рабовъ и рабынь Твоихъ N. N. и всѣхъ присутствующихъ, вѣра которыхъ Тебѣ извѣстна и благочестіе которыхъ Тебѣ вѣдомо: за которыхъ мы приносимъ Тебѣ или которые приносятъ Тебѣ сію жертву хвалы за себя и всѣхъ своихъ, во искупленіе своихъ душъ, въ надеждѣ спасенія и благополучія своего, и воздаютъ обѣты свои Тебѣ, вѣчному, живому и истинному Богу.
Воспоминаніе Церкви Торжествующей (Comunicantes)
Communicántes, et memóriam venerántes, in primis gloriósæ semper Virginis Maríæ, Genetrícis Dei et Domini nostri Iesu Christi: sed et beati Ioseph, eiúsdem Virginis Sponsi, et beatórum Apostolórum ac Martyrum tuórum, Petri et Pauli, Andréæ, Iacóbi, Ioánnis, Thomæ, Iacóbi, Philíppi, Bartholomǽi, Matthǽi, Simónis et Thaddǽi: Lini, Cleti, Cleméntis, Xysti, Cornélii, Cypriáni, Lauréntii, Chrysógoni, Ioánnis et Pauli, Cosmæ et Damiáni: et omnium Sanctórum tuórum; quorum meritis precibúsque concédas, ut in omnibus protectiónis tuæ muniámur auxílio. Per eúndem Christum, Dominum nostrum. Amen.
Пребывая въ общеніи и ублажая память вопервыхъ Преславной Приснодѣвы Маріи, Матери Бога и Господа нашего Ісуса Христа, также блаженныхъ Апостоловъ и Мучениковъ Твоихъ Петра и Павла, Андрея, Іакова, Іоанна, Ѳомы, Іакова, Филиппа, Варѳоломея, Матѳея, Симона, Ѳаддея, Лина, Клита, Климента, Сикста, Корнилія, Кипріана, Лаврентія, Хрисогона, Іоанна и Павла, Косьмы и Даміана и всѣхъ Святыхъ Твоихъ, заслугами и молитвами которыхъ даруй намъ во всемъ помощь и огражденіе Твоимъ покровомъ. Ради того же Христа Господа нашего. Аминь.
Молитва жертвоприношенія
Hanc igitur oblatiónem servitutis nostræ, sed et cunctae famíliæ tuæ, quæsumus, Domine, ut placátus accípias: diésque nostros in tua pace dispónas, atque ab ætérna damnatióne nos eripi, et in electórum tuórum iúbeas grege numerári. Per Christum, Dominum nostrum. Amen.
Итакъ, сіе приношеніе смиренія нашего и всей Церкви Твоей, молимъ Тебя Господи, милостиво пріими, и дни наши устрой въ мирѣ Твоемъ, и благоволи избавить насъ отъ вѣчнаго осужденія и сопричислить къ стаду избранныхъ Твоихъ. Ради Христа Господа нашего. Аминь.
Молитва передъ пресуществленіемъ
Quam oblatiónem tu, Deus, in omnibus, quæsumus, benedíctam, adscríptam, ratam, rationábilem, acceptabilémque fácere dignéris: ut nobis Corpus, et Sanguis fiat dilectíssimi Filii tui, Domini nostri Iesu Christi.
Молимъ Тебя, Боже, сподоби это приношеніе содѣлать всецѣло благословеннымъ, пріемлемымъ, угоднымъ, разумнымъ и благопріятнымъ; да станетъ оно намъ Тѣломъ и Кровью возлюбленнаго Сына Твоего Господа нашего Ісуса Христа.

Пресуществленіе хлѣба

Священникъ произноситъ слова пресуществленія:
Qui pridie quam paterétur, accépit panem in sanctas ac venerábiles manus suas, et elevátis oculis in cælum ad te Deum, Patrem suum omnipoténtem, tibi gratias agens, benedixit, fregit, dedítque discípulis suis, dicens:
Accípite, et manducáte ex hoc omnes.
HOC EST ENIM
CORPUS MEUM.
Который наканунѣ дня своихъ страданій взялъ хлѣбъ въ святыя и досточтимыя Свои руки и воззрѣвъ къ небу, къ Тебѣ, Богу Отцу своему Всемогушему, возблагодаривъ Тебя, благословилъ, преломилъ и подалъ ученикамъ Своимъ, говоря:
Пріимите и ядите отъ сего всѣ,
ИБО СІЕ ЕСТЬ
ТѢЛО МОЕ
.
Возносится Преч. Плотъ для поклоненія.

Пресуществленіе вина

Приподнявъ чашу священникъ произноситъ слова пресуществленія:
Simili modo postquam cœnátum est, accípiens et hunc præclárum Calicem in sanctas ac venerábiles manus suas: item tibi gratias agens, benedixit, dedítque discípulis suis, dicens:
Accípite, et bibite ex eo omnes.
HIC EST ENIM
CALIX SANGUINIS MEI,
NOVI ET ÆTÉRNI TESTAMÉNTI:
MYSTÉRIUM FIDEI:
QUI PRO VOBIS ET PRO MULTIS EFFUNDÉTUR
IN REMISSIÓNEM PECCATÓRUM.

Hæc quotiescúmque fecéritis, in mei memóriam faciétis.
Подобнымь образомъ послѣ вечери, взявь и сію преславную чашу въ святыя и досточтимыя руки Свои, также возблагодаривъ Тебя, благословилъ и подалъ ученикамъ Своимь, говоря:
Пріимите и пейте отъ нея всѣ,
ИБО ОНА ЕСТЬ
ЧАША КРОВИ МОЕЙ,
НОВАГО И ВѢЧНАГО ЗАВѢТА:
ТАИНА ВѢРЫ,
КОТОРАЯ ЗА ВАСЪ И ЗА МНОГИХЪ ПРОЛЬЕТСЯ
ВО ОСТАВЛЕНІЕ ГРѢХОВЪ.

Всякій разъ, когда будете творить сіе, будете творить въ Мое воспоминаніе.
Возносится св. Чаша для возданія поклоненія Св. Крови.
Послѣ вознесенія Св. Даровъ
Unde et memores, Domine, nos servi tui, sed et plebs tua sancta, eiúsdem Christi Filii tui, Domini nostri, tam beátæ passiónis, nec non et ab inferis resurrectiónis, sed et in cælos gloriósæ ascensiónis: offérimus præcláræ maiestáti tuæ de tuis donis ac datis, hostiam puram, hostiam sanctam, hostiam immaculátam, Panem sanctum vitæ ætérnæ, et Calicem salútis perpétuæ.
Посему и мы, Господи, рабы Твои и народъ Твой святой, памятуя благословенное страданіе и воскресеніе отъ преисподнихъ и славное на небо вознесеніе того же Христа, Сына Твоего, Господа нашего, приносимъ преславному Величеству Твоему отъ Твоихъ благъ и даровъ жертву чистую, жертву святую, жертву непорочную, Хлѣбъ святый вѣчной жизни и Чашу вѣчнаго спасенія.
Молитвы жертвоприношенія
Supra quæ propítio ac seréno vultu respícere dignéris: et accépta habére, sicúti accépta habére dignátus es múnera pueri tui iusti Abel, et sacrifícium Patriárchæ nostri Abrahæ: et quod tibi obtulit summus sacérdos tuus Melchísedech, sanctum sacrifícium, immaculátam hostiam.
Благоволи воззрѣть на сіе милостиво и благопріятно и пріими, какъ сподобилъ принять дары отрока Твоего, праведнаго Авеля и жертву патріарха нашего Авраама, и то, что принесъ Тебѣ первосвященникъ Твой Мельхиседекъ, святое жертвоприношеніе, непорочную жертву.
Соединеніе съ Христовой Жертвой
Священникъ глубоко наклоняется и цѣлуетъ престолъ.
Supplices te rogámus, omnípotens Deus: iube hæc perférri per manus sancti Angeli tui in sublíme altáre tuum, in conspéctu divínæ maiestátis tuæ: ut, quotquot ex hac altáris participatióne sacrosánctum Filii tui Corpus, et Sanguinem sumpsérimus, omni benedictióne cælésti et gratia repleámur. Per eúndem Christum, Dominum nostrum. Amen.
Смиренно молимъ Тебя, Всемогущій Боже, да будетъ принесено сіе руками святого Ангела Твоего на горній жертвенникъ Твой, предъ лице Божественнаго Величества Твоего, дабы мы всѣ оть ceгo жертвенника причащаясь святѣйшаго Тѣла и Крови Сына Твоего, исполнились всякаго небеснаго благословенія и благодати. Ради того же Христа Господа нашего. Аминь.
Поминовеніе усопшихь
Meménto etiam, Domine, famulórum famularúmque tuárum N. et N., qui nos præcessérunt cum signo fidei, et dormiunt in somno pacis.
Ipsis, Domine, et omnibus in Christo quiescéntibus locum refrigérii, lucis et pacis ut indúlgeas, deprecámur. Per eúndem Christum, Dominum nostrum. Amen.
Помяни еще, Господи, рабовъ и рабынь Твоихъ N. N., которые предварили насъ со знаменіемъ вѣры и почиваютъ сномъ мира. Молимъ, Господи, даруй имъ и всѣмъ во Христѣ почивающимъ мѣсто прохлады, свѣта и покоя. Ради того же Христа Господа нашего. Аминь.
Молитва объ участіи въ содружествѣ святыхъ.
Первыя​ слова этой молитвы священникъ произноситъ громче и бьетъ себя въ грудь.
Nobis quoque peccatóribus famulis tuis, de multitúdine miseratiónum tuárum sperántibus, partem aliquam et societátem donáre dignéris, cum tuis sanctis Apóstolis et Martýribus: cum Ioánne, Stephano, Matthía, Barnaba, Ignátio, Alexándro, Marcellíno, Petro, Felicitáte, Perpétua, Agatha, Lucia, Agnéte, Cæcília, Anastásia, et omnibus Sanctis tuis: intra quorum nos consórtium, non æstimátor meriti, sed véniæ, quæsumus, largítor admítte. Per Christum, Dominum nostrum.
И намъ грѣшнымъ рабамъ Твоимъ, уповающимъ на обиліе милости Твоей, благоволи даровать нѣкоторую часть и общеніе съ Твоими святыми Апостолами и Мучениками, съ Іоанномъ, Стефаномъ, Матѳіемъ, Варнавою, Игнатіемъ, Александромъ, Марцелиномъ, Петромъ, Фелицитатою, Перпетуею, Агаѳіею, Луціею, Агнессою, Цециліею, Анастасіею и всѣми святыми Твоими, въ сообщество которыхъ пріими насъ, молимъ Тя, не какъ воздаятель заслугъ нашихъ, но какъ податель отпущенія. Ради Христа Господа нашего.
Благословеніе даровъ
Священникъ осѣняетъ Св. Хлѣбъ и Чашу знаменіемъ креста, молясь о благословенныхъ плодахъ Жертвы.
Per quem hæc omnia, Domine, semper bona creas, sanctificas, vivíficas, benedícis et præstas nobis.
Черезъ котораго, Господи, всегда творишь всѣ сіи блага, освящаешь, животворишь, благословляешь и подаешь намъ.

Малое возношеніе

Черезъ Христа священникъ воздаетъ Богу невыразимо совершенное почитаніе.
Per ipsum, et cum ipso, et in ipso, est tibi Deo Patri omnipoténti, in unitáte Spiritus Sancti, omnis honor, et gloria.
S. Per omnia sæcula sæculórum.
M. Amen.
Черезъ Него, съ Нимъ и въ Немъ, Тебѣ Богу Отцу Всемогущему, въ единеніи со Святымъ Духомъ, всякая честь и слава.
Свящ. во всѣ вѣки вѣковъ.
Отв. Аминь.

Обрядъ Причащенія (Трапеза Жертвы)

Молитва Господня

S. Orémus: Præcéptis salutáribus moniti, et divína institutióne formáti audémus dicere:
Pater noster, qui es in cælis, Sanctificétur nomen tuum. Adveniat regnum tuum. Fiat volúntas tua, sicut in cælo et in terra. Panem nostrum quotidiánum da nobis hodie. Et dimítte nobis débita nostra, sicut et nos dimíttimus debitóribus nostris. Et ne nos indúcas in tentatiónem:
M. Sed libera nos a malo.
S. Amen.
Свящ. Помолимся. Спасительными заповѣдями наученные и божественнымъ наставленіемъ руководимые, дерзаемъ молиться Тебѣ:
Отче нашъ, сущій на небесахъ! Да святится имя Твое; да пріидетъ царствіе Твое; да будетъ воля Твоя и на землѣ какъ на небѣ; хлѣбъ нашъ насущный дай намъ днесь; и прости намъ долги наши, какъ и мы прощаемъ должникамъ нашимъ; и не введи насъ во искушеніе.
Отв. Но избави насъ отъ лукаваго.
Свящ. Аминь.
Далее священникъ молится тайно, говоря:
Libera nos, quæsumus, Domine, ab omnibus malis, prætéritis, præséntibus et futúris: et intercedénte beáta et gloriósa semper Virgine Dei Genetríce María, cum beátis Apóstolis tuis Petro et Paulo, atque Andréa, et omnibus Sanctis, da propítius pacem in diébus nostris: ut, ope misericórdiæ tuæ adiúti, et a peccáto simus semper liberi et ab omni perturbatióne secúri.
Избавь насъ, молимъ Тебя, Господи, отъ всѣхъ золъ прошедшихъ, настоящихъ и будущихъ и предстательствомъ благословенной и славной Приснодѣвы Богородицы Маріи съ блаженными Апостолами Твоими Петромъ и Павломъ и Андреемъ и со всѣми святыми, милостиво даруй миръ во дни наши, дабы мы, подкрѣпляемые помощью Твоего милосердія оставались всегда свободными отъ грѣха и избавились отъ всякаго смятенія.
Кончаетъ эту молитву, преломляя Св. Хлѣбъ.
Per eúndem Dominum nostrum Iesum Christum, Filium tuum. Qui tecum vivit et regnat in unitáte Spiritus Sancti Deus.
S. Per omnia sæcula sæculórum.
M. Amen.
Ради того же Господа нашего Ісуса Христа Сына Твоего, который съ Тобой живетъ и царствуетъ въ единствѣ Духа Святаго.
Свящ. Во вѣки вѣковъ.
Отв. Аминь.

Преломленіе и соединеніе

Священникъ трижды совершаетъ крестное знаменіе частицой Св. Тѣла надъ чашей, говоря:
S. Pax Domini sit semper vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo.
Свящ. Миръ Господень да будетъ всегда съ вами.
Отв. И съ духомъ твоимъ.
Влагая частицу Св. Тѣла въ чашу, священникъ произноситъ тайно:
S. Hæc commíxtio, et consecrátio Corporis et Sanguinis Domini nostri Iesu Christi, fiat accipiéntibus nobis in vitam ætérnam. Amen.
Свящ. Сіе соединеніе и освященіе Тѣла и Крови Господа нашего Ісуса Христа да будетъ намъ принимающимъ въ жизнь вѣчную. Аминь.

Агнецъ Божій (Agnus Dei)

Воздавь колѣнопреклоненіе св. Дарамъ, священникъ ударяя себя десницею въ грудъ произноситъ:.
S. Agnus Dei, qui tollis peccáta mundi: miserére nobis.
Agnus Dei, qui tollis peccáta mundi: miserére nobis.
Agnus Dei, qui tollis peccáta mundi: dona nobis pacem.
Свящ. Агнецъ Божій, взявшій на себя грѣхи міра, помилуй насъ.
Агнецъ Божій, взявшій на себя грѣхи міра, помилуй насъ.
Агнецъ Божій, взявшій на себя грѣхи міра даруй намъ миръ.
На заупокойной Литургіи вмѣсто Miserére nobis произноситъ Dona eis requiem (Даруй имъ покой); вмѣсто Dona nobis pacem произноситъ Dona eis requiem sempitérnam (Даруй имъ покой вѣчный).

Молитва ​мира и​ цѣлованіе

Приготовляясъ затемъ кь св. Причащенiю, священникъ молится тайно:
Domine Iesu Christe, qui dixísti Apóstolis tuis: Pacem relínquo vobis, pacem meam do vobis: ne respícias peccáta mea, sed fidem Ecclésiæ tuæ; eámque secúndum voluntátem tuam pacificáre et coadunáre dignéris: Qui vivis et regnas Deus per omnia sæcula sæculórum. Amen.
Господи Ісусе Христе, сказавшій Апостоламъ Твоимъ: миръ оставляю вамъ, мирь Мой даю вамъ, не взирай на грѣхи мои, но на вѣру Церкви Твоей; и по волѣ Твоей — благоволи умиротворить и соединить ее, Живущій и Царствующій, Боже, во вѣки вѣковъ. Аминь.
На торжественныхъ Литургіяхъ (кромѣ заупокойныхъ) слѣдуетъ цѣлованіе ​мира​.
Священникъ цѣлуетъ престолъ и привѣтствуетъ діакона:
S. Pax tecum.
Свящ. Миръ​ съ тобой.
Отвѣчаетъ діаконъ:
D. Et cum spiritu tuo.
D. И съ духомъ твоимъ.

Молитвы передъ Святымъ Причастіемъ

Domine Iesu Christe, Fili Dei vivi, qui ex voluntáte Patris, cooperánte Spiritu Sancto, per mortem tuam mundum vivificásti: libera me per hoc sacrosánctum Corpus et Sanguinem tuum ab omnibus iniquitátibus meis, et univérsis malis: et fac me tuis semper inhærére mandátis, et a te numquam separári permíttas: Qui cum eódem Deo Patre et Spiritu Sancto vivis et regnas Deus in sæcula sæculórum. Amen.
Percéptio Corporis tui, Domine Iesu Christe, quod ego indígnus sumere præsúmo, non mihi proveniat in iudícium et condemnatiónem: sed pro tua pietáte prosit mihi ad tutaméntum mentis et córporis, et ad medélam percipiéndam: Qui vivis et regnas cum Deo Patre in unitáte Spiritus Sancti Deus, per omnia sæcula sæculórum. Amen.
Господи Ісусе Христе, Сыне Бога живаго, по волѣ Отца при содѣйствіи Святаго Духа оживотворившій міръ смертію Твоею, избавь меня черезъ сіе святѣйшее Тѣло и Кровь Твою отъ всѣхъ неправдъ моихъ и всѣхъ золъ, и содѣлай меня всегда преданнымъ заповѣдямъ Твоимъ и не дозволь мнѣ отпасть оть Тебя. Съ тѣмъ же Богомъ Отцомъ и Духомъ Святымъ Живущій и Царствующій Богъ, во вѣки вѣковъ. Аминь.
Причащеніе Тѣла Твоего, Господи Ісусе Христе, которое я недостойный дерзаю принять, да не будетъ мнѣ въ судъ и въ осужденіе, но благостью Твоей да послужитъ во огражденіе и исцѣленіе души и тѣла: Живущій и Царствующій съ Богомъ Отцомъ въ единеніи Духа Святаго, Богъ, во вѣки вѣковъ. Аминь.
Священникъ преклоняетъ колѣни, затѣмъ произноситъ:
Panem cæléstem accípiam, et nomen Domini invocábo.
Хлѣбъ небесный пріиму и имя Господне призову.
Священникъ держитъ Святый Хлѣбъ и трижды произноситъ, ударяя себя въ грудь:
S. Domine, non sum dignus, ut intres sub tectum meum: sed tantum dic verbo, et sanábitur anima mea
Domine, non sum dignus, ut intres sub tectum meum: sed tantum dic verbo, et sanábitur anima mea.
Domine, non sum dignus, ut intres sub tectum meum: sed tantum dic verbo, et sanábitur anima mea.
Свящ. Господи, я не достоинъ, чтобы Ты вошелъ подъ кровъ мой, но скажи только слово и исцѣлится душа моя.
Господи, я не достоинъ, чтобы Ты вошелъ подъ кровъ мой, но скажи только слово и исцѣлится душа моя.
Господи, я не достоинъ, чтобы Ты вошелъ подъ кровъ мой, но скажи только слово и исцѣлится душа моя.

Причастіе священника

Во время причащенія священникъ произноситъ::
Corpus Domini nostri Iesu Christi custódiat animam meam in vitam ætérnam. Amen.
Тѣло Господа нашего Ісуса Христа да сохранитъ душу мою для жизни вѣчной. Аминь.
Теперь онъ благоговѣйно принимаетъ Тѣло Господа.
Послѣ короткой молчаливой молитвы онъ съ помощью дискоса собираетъ въ чашу мелкіе частицы, ​которыя​ могли упасть отъ ​Хостіи​, продолжаетъ:
Quid retríbuam Domino pro omnibus, quæ retríbuit mihi? Calicem salutáris accípiam, et nomen Domini invocábo. Laudans invocábo Dominum, et ab inimícis meis salvus ero.
Что воздамъ Господу за всѣ благодѣянія Его мнѣ? Чащу спасенія пріиму и имя Господне призову. Восхваляя призову Господа и спасусь отъ враговъ моихъ.
Священникъ благословляетъ себя чашей и молится:
Sanguis Domini nostri Iesu Christi custódiat animam meam in vitam ætérnam. Amen.
Кровь Господа нашего Ісуса Христа да сохранитъ душу мою для жизни вѣчной. Аминь.
Теперь онъ благоговѣйно принимаетъ Святую Кровь Господа.

Причастіе вѣрныхъ

Послѣ причащенія священника причащаются вѣрные.
Прислужникъ съ вѣрными читаетъ Confiteor.
M. Confíteor Deo omnipoténti, beátæ Maríæ semper Virgini, beáto Michaéli Archángelo, beáto Ioánni Baptístæ, sanctis Apóstolis Petro et Paulo, omnibus Sanctis, et tibi, pater: quia peccávi nimis cogitatióne, verbo et opere: mea culpa, mea culpa, mea maxima culpa. Ideo precor beátam Maríam semper Virginem, beátum Michaélem Archángelum, beátum Ioánnem Baptístam, sanctos Apóstolos Petrum et Paulum, omnes Sanctos, et te, pater, oráre pro me ad Dominum, Deum nostrum.
S. Misereátur vestri omnípotens Deus, et, dimíssis peccátis vestris, perdúcat vos ad vitam ætérnam.
M. Amen.
Indulgéntiam, absolutionem etremissiónem peccatórum vestrórum tribuat vestris omnípotens et miséricors Dominus.
M. Amen.
Присл. Исповѣдуюсь Богу Всемогущему, блаженной Присниодѣвѣ Маріи, блаженному Михаилу Архангелу, блаженному Іоанну Крестителю, святымъ апостоламъ Петру и Павлу, всѣмъ святымъ и тебѣ, отче, ибо согрѣшилъ я много помышленіемъ, словомъ и дѣломъ (ударяя себя трижды въ грудъ): моя вина, моя вина, моя величайшая вина. Посему прошу блаженную Приснодѣву Марію, блаженнаго Михаила Архангела, блаженнаго Іоанна Крестителя, святыхъ Апостоловъ Петра и Павла, всѣхъ святыхъ и тебя, отче, молиться о мнѣ Господу Богу нашему.
Свящ. Да помилуетъ васъ Всемогушій Богъ и, оставивъ грѣхи ваши, да приведетъ васъ къ жизни вѣчной.
Присл. Аминь.
Свящ. Прощеніе, разрѣшеніе и отпущеніе грѣховъ нашихъ да подастъ намъ Всемогущій и милосердный Господь.
Присл. Аминь.
Обращаясь къ народу со Св. Дарами, и показывая частицу, священникъ говоритъ:
S. Ecce Agnus Dei, ecce, qui tollit peccáta mundi.
Свящ. Се, Агнецъ Божій, взявшій на себя грѣхи ​мира​.
Всѣ​ ударяя себя въ грудь отвѣчаютъ:
Domine, non sum dignus, ut intres sub tectum meum, sed tantum dic verbo, et sanábitur anima mea.
Domine, non sum dignus, ut intres sub tectum meum, sed tantum dic verbo, et sanábitur anima mea.
Domine, non sum dignus, ut intres sub tectum meum, sed tantum dic verbo, et sanábitur anima mea.
Господи, я не достоинъ, чтобы Ты вошелъ подъ кровъ мой, но скажи только слово и исцѣлится душа моя.
Господи, я не достоинъ, чтобы Ты вошелъ подъ кровъ мой, но скажи только слово и исцѣлится душа моя.
Господи, я не достоинъ, чтобы Ты вошелъ подъ кровъ мой, но скажи только слово и исцѣлится душа моя.
Подавая Пречистую Плоть Господню причащающимся колѣнопреклоненнымъ священникъ говоритъ:
S. Corpus Domini nostri Jesu Christi custódiat animam tuam in vitam ætérnam. Amen.
Свящ. Тѣло Господа нашего Ісуса Христа да сохранитъ душу твою для жизни вѣчной. Аминь.
Причастникъ, ничего не говоря, ​почтительнѣйше пріемлетъ Св. Тайны​.

Молитвы омовенія

Затѣмъ священникъ совершаетъ осушеніе чаши, читая молитвы:
Quod ore sumpsimus, Domine, pura mente capiámus: et de munere temporáli fiat nobis remédium sempitérnum.
Что мы приняли устами, Господи, то да воспріимемъ чистою душею и отъ временнаго дара да будетъ намъ уврачеваніе вѣчное.
Затѣмъ онъ на сторонѣ ​Епистулы​ омываетъ пальцы и чашу виномъ и водой и молится:
Corpus tuum, Domine, quod sumpsi, et Sanguis, quem potávi, adhaereat viscéribus meis: et præsta; ut in me non remáneat scelerum macula, quem pura et sancta refecérunt sacraménta: Qui vivis et regnas in sæcula sæculórum. Amen.
Тѣло Твое, Господи, которое я принялъ, и Кровь, которую я испилъ, да приложатся къ внутренностямъ моимъ и даруй, чтобы нечистота грѣховная не оставалась во мнѣ, обновленномъ чистыми и Святыми Тайнами. Живущій и Царствующій во вѣки вѣковъ. Аминь.

Запричастный​ стихъ (Communio)

1 Cor 11:26-27
Quotiescúmque manducábitis panem hunc et cálicem bibétis, mortem Dómini annuntiábitis, donec véniat: itaque quicúmque manducáverit panem vel bíberit calicem Dómini indígne, reus erit córporis et sánguinis Dómini, allelúja.
Всякій разъ, когда вы ѣдите хлѣбъ сей и пьете чашу сію, смерть Господню возвѣщаете, доколѣ Онъ пріидетъ. Посему, кто будетъ ѣсть хлѣбъ сей или питъ чашу Господню недостойно, виновенъ будетъ противъ Тѣла и Крови Господней, Аллилуіа.

Postcommunio (Послѣпричастная молитва)

Послѣ Запричастного стиха священникъ цѣлуетъ престолъ и, обратившись къ народу, говоритъ:
S. Dominus vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo.
S. Orémus.
Свящ. Господь съ вами.
Отв. И съ духомъ Твоимъ.
Свящ. Помолимся.
Fac nos, quæsumus, Dómine, divinitátis tuæ sempitérna fruitióne repléri: quam pretiósi Corporis et Sanguinis tui temporalis percéptio præfigúrat:
Qui vivis et regnas cum Deo Patre, in unitate Spiritus Sancti, Deus, per omnia saecula saeculorum.
M. Amen.
Просимъ Тебя, Господи, исполни насъ вѣчнаго наслажденія Твоимъ Божествомъ, которое таинственно обозначается временнымъ пріобщеніемъ къ драгоцѣнному Тѣлу и Крови Твоей; Живущій и Царствующій съ Богомъ Отцомъ въ единеніи Святаго Духа, Боже, во вѣки вѣковъ.
Отв. Аминь.
Главной молитвѣ часто слѣдуютъ еще одна или двѣ молитвы (комемораціи).

Окончаніе Литургіи

Послѣ послѣдней молитвы священникъ цѣлуетъ престолъ и, обратившись къ народу, говоритъ:
S. Dominus vobíscum.
M. Et cum spiritu tuo,
S. Ite, Missa est.
M. Deo gratias.
Свящ. Господь съ вами.
Отв. И сь духомъ Твоимъ.
Свящ. Идите, служба кончена.
Отв. Благодареніе Богу.
Если за Мессой слѣдуетъ процессія, священникъ вместо: Ite missa est говоритъ:
S. Benedicámus Domino.
M. Deo gratias.
Свящ. Благословимъ Господа.
Отв. Благодареніе Богу.
На Литургіяхъ за усопшихъ:
S. Requiéscant in pace.
M. Amen.
Свящ. Да почіютъ въ ​мирѣ.
Отв. Аминь.

Заключителъная молитва

Священникъ наклонившись надъ серединой престола, и возложивъ руки на престолъ, молится:
S. Pláceat tibi, sancta Trinitas, obséquium servitútis meæ: et præsta; ut sacrifícium, quod oculis tuæ maiestátis indígnus obtuli, tibi sit acceptábile, mihíque et omnibus, pro quibus illud obtuli, sit, te miseránte, propitiábile. Per Christum, Dominum nostrum. Amen.
Свящ. Да будетъ благоугодна Тебѣ, Святая Троица, покорность моего служенія и содѣлай, чтобы жертва, которую я, недостойный, принесъ предъ очами Твоего Величества, была Тебѣ пріемлема, мнѣ же и всѣмъ тѣмъ, за кого я ее принесъ, да послужитъ она умилостивленіемъ по Твоей благости. Ради Христа Господа нашего. Аминь.

Благословеніе

Священникъ обратившисъ кь колѣнопреклоненному народу, преподаетъ ему благословеніе:
S. Benedícat vos omnípotens Deus, Pater, et Filius, et Spiritus Sanctus.
M. Amen.
Свящ. Да благословитъ васъ Всемогушій Богъ Отецъ, и Сынъ, и Духъ Святый.
Отв. Аминь.
На Литургіяхъ за усопшихъ благословенія не бываетъ.

Послѣднее Евангеліе

Затѣмъ священникъ читаетъ Евангеліе на лѣвой сторонѣ престола.
​Вѣрные​ благоговѣйно встаютъ и осѣняютъ себя крестомъ на лбу, губахъ и груди.
S. Dominus vobiscum.
M. Et cum spiritu tuo.
S. Initium sancti Evangélii secúndum Ioánnem.
M. Gloria tibi Domine.
Свящ. Господь съ вами.
Отв. И съ духомъ твоимъ.
Свящ. Начало святаго евангелія отъ Іоанна.
Отв. Слава Тебѣ, Господи.
J 1, 1-14.
(Въ нѣкоторыхъ случаяхъ это евангеліе замѣняется другимъ)
S. In princípio erat Verbum, et Verbum erat apud Deum, et Deus erat Verbum. Hoc erat in princípio apud Deum. Omnia per ipsum facta sunt: et sine ipso factum est nihil, quod factum est: in ipso vita erat, et vita erat lux hominum: et lux in tenebris lucet, et tenebræ eam non comprehendérunt. Fuit homo missus a Deo, cui nomen erat Ioánnes. Hic venit in testimónium, ut testimónium perhibéret de lumine, ut omnes crederent per illum. Non erat ille lux, sed ut testimónium perhibéret de lumine. Erat lux vera, quæ illúminat omnem hominem veniéntem in hunc mundum. In mundo erat, et mundus per ipsum factus est, et mundus eum non cognóvit. In propria venit, et sui eum non recepérunt. Quotquot autem recepérunt eum, dedit eis potestátem filios Dei fieri, his, qui credunt in nomine eius: qui non ex sanguínibus, neque ex voluntáte carnis, neque ex voluntáte viri, sed ex Deo nati sunt. Et Verbum caro factum est, et habitávit in nobis: et vídimus glóriam eius, glóriam quasi Unigéniti a Patre, plenum grátiæ et veritátis.
M. Deo gratias.
Свящ. Въ началѣ было Слово и Слово было у Бога и Богъ былъ Слово. Оно было въ началѣ у Бога. Все черезъ Него создано и безъ Него ничто не создавалось, что создано. Въ немъ была жизнь и жизнь была свѣтъ человѣковъ, и свѣтъ во тьмѣ свѣтитъ и тьма его не объяла. Былъ человѣкъ посланный отъ Бога, имя ему Іоаннъ. Онъ пришелъ для свидѣтельства, чтобы свидѣтельствовать о свѣтѣ, дабы всѣ увѣровали черезъ него. Онъ не быль свѣтъ, но чтобы свидѣтельствовать о свѣтѣ. Былъ свѣтъ истинный, который просвѣщаетъ всякаго человѣка приходящаго въ сей міръ. Въ мірѣ былъ и міръ черезъ Него созданъ, и міръ Его не позналъ. Пришелъ ко своимъ и свои Его не приняли. Тѣмь же, которые приняли Его, далъ власть стать сынами Божіими, тѣмъ, которые вѣруютъ во имя Его, которые не отъ крови, не отъ плоти, не оть мужа, но отъ Бога родились. При этихъ словахъ преклоняють правое колѣно. И Слово стало плотью и обитало съ нами, и мы видѣли славу Его, славу какъ единороднаго отъ Отца; исполненнаго благодати и истины.
Отв. Благодареніе Богу.

Молитвы послѣ читанной (тихой) Литургіи (​творимыя​ по повелѣнію папы Льва XIII священникомъ и народомъ)

S. Ave María, gratia plena, Dominus tecum, benedícta tu in muliéribus et benedíctus fructus ventris tui, Iesus.
M. Sancta María, Mater Dei, ora pro nobis peccatóribus, nunc et in hora mortis nostræ. Amen.
S. Ave María...
M. Sancta María...
S. Ave María...
M. Sancta María...
Свящ. Радуйся Марія, Благодатная, Господь съ Тобою; благословенна Ты въ женахъ и благословенъ плодъ чрева Твоего Ісусъ.
Отв. Святая Марія, Матерь Божья, молись о насъ грѣшныхъ, нынѣ и въ часъ смерти нашей. Аминь.
Свящ. Радуйся Марія ...
Отв. Святая Марія...
Свящ. Радуйся Марія...
Отв. Святая Марія...
S. Salve Regína.
M. Mater misericórdiæ, vita, dulcédo, et spes nostra, salve. Ad te clamámus, exsules filii Evæ. Ad te suspirámus geméntes et flentes in hac lacrymárum valle. Eia ergo, Advocáta nostra, illos tuos misericórdes oculos ad nos convérte. Et Iesum, benedíctum fructum ventris tui, nobis, post hoc exílium, osténde. O clemens, o pia, o dulcis Virgo María.
S. Ora pro nobis, sancta Dei Genitrix.
M. Ut digni efficiámur promissiónibus Christi.
Свящ. Радуйся, Царице.
Отв. Матерь милосердія, жизнь, сладость и упованіе наше, радуйся! Къ Тебѣ взываемъ, ​изгнанные​ сыны Евы. Къ Тебѣ вздыхаемъ, скорбя и плача въ ​сей​ долинѣ ​слезъ​. О, Заступница наша, обрати на насъ ​милосердныя​ очи Твои, и яви намъ послѣ сего изгнанія благословенный плодъ чрева Твоего Ісуса. О милостивая, о благая, о сладчайшая Дѣва Марія.
Свящ. Моли о насъ, Пресвятая Богородица.
Отв. Да удостоимся исполненія Христовыхъ обѣтованій.
S. Orémus. Deus, refúgium nostrum et virtus, populum ad te clamántem propítius respice; et intercedénte gloriósa, et immaculáta Virgine Dei Genitríce María, cum beato Ioseph, eius Sponso, ac beatis Apóstolis tuis Petro et Paulo, et omnibus Sanctis, quas pro conversióne peccatórum, pro libertáte et exaltatióne sanctæ Matris Ecclésiae, preces effúndimus, misericors et benígnus exaudi. Per eundem Christum Dominum nostrum.
M. Amen.
Свящ. Помолимся. Боже, ​прибѣжище​ наше и сила, воззри благосклонно на народъ къ Тебѣ взывающій и предстательствомъ Преславной и Пренепорочной Богородицы Дѣвы Маріи, благословеннаго ​Обручника​ ​Ея​ Іосифа, святыхъ апостоловъ Твоихъ Петра и Павла и всѣхъ святыхъ, милостиво и благосклонно внемли молитвамъ нашимъ, возносимымъ къ Тебѣ объ обращеніи грѣшниковъ и о свободѣ и возвышеніи святой матери нашей Церкви. Черезъ Того же Христа Господа нашего.
Отв. Аминь.
S. Sancte Michaël Archángele, defénde nos in prælio; contra nequítiam et insídias diáboli esto præsídium. Imperet illi Deus, supplices deprecámur: tuque, Princeps milítiae cæléstis, satanam aliósque spiritus malígnos, qui ad perditiónem animárum pervagántur in mundo, divina virtúte in infernum detrúde.
M. Amen.
Свящ. Святой Михаилъ Архангелъ, защити насъ въ борьбѣ, противъ козней и напастей діавола будь намъ опорой. Да повелитъ ему Богъ, смиренно молимся, Ты же, ​небеснаго​ воинства начальникъ, божественною силою низвергни въ ​преисподнюю​ сатану и прочихъ блуждающихъ въ ​мірѣ​ коварныхъ духовъ.
Отв. Аминь.
S. Cor Iesu sacratíssimum.
M. Miserére nobis.
S. Cor Iesu sacratíssimum.
M. Miserére nobis.
S. Cor Iesu sacratíssimum.
M. Miserére nobis.
Свящ. Святѣйшее ​Сердце​ Ісуса,
Отв. Помилуй насъ.
Свящ. Святѣйшее ​Сердце​ Ісуса,
Отв. Помилуй насъ.
Свящ. Святѣйшее ​Сердце​ Ісуса,
Отв. Помилуй насъ.

Предисловіе къ изданію 1947 года

Это самый главный изъ религіозныхъ актовъ нашей вѣры. Она составляетъ истинную Жертву Новаго Завѣта, воспоминаніе и безкровное воспроизведеніе кровавой Жертвы Ісуса Христа на крестѣ. По произнесеніи священникомъ, установленныхъ Христомъ, таинственныхъ словъ лредлежащія на престолѣ вещества: хлѣбъ и вино всемогуществомъ Божіимъ пресуществляются въ истикную Плоть и Кровь Спасителя нашего. Такимъ образомъ во время Литургіи находящійся дѣйствительно, но таинственнымъ образомъ Ісусъ Христосъ приноситъ въ Жертву Отцу небесному за грѣхи міра свою Пречистую Плоть и Кровь, которую затѣмъ даетъ въ пищу душамъ нашимъ, дабы мы воистину удостоились всѣхъ даровъ Божіихъ, которые онъ пріобрѣлъ для насъ Своей жизнью и крестною смертью.
Церковь предписываетъ всѣмъ христіанамъ присутствовать и участвоватъ въ Литургіи по воскресеньямъ и празднмкамъ; кромѣ того, она приглашаетъ къ ней вѣрующихъ и въ будніе дни, безъ строгаго однако же къ тому обязательства. Понятно, съ какимъ благоговѣніемъ слѣдуетъ присутствовать при этомъ величайшемъ христіанскомъ актѣ.
Во вселенской Церкви Литургія совершается по различнымъ чинамъ или обрядамъ. Одинъ изъ этихъ обрядовъ — обрядъ римскій или латинскій, коего существенныя части восходятъ къ св. верховному апостолу Петру. Въ латинскомъ обрядѣ Литургія можетъ совершаться или торжественнымъ образомь съ пѣніемъ, или же тайнымъ образомъ, такъ называемая тихая Литургія. На главнѣйшіе моменты Литургіи, какъ, напр., при жертвоприношеніи, въ началѣ Херувимской пѣсни (Святъ, святъ, святъ), при пресувдествленіи Даровъ и къ причастію, вниманіе присутствующихъ привлекается посредствомъ колокольчика. Во время чтенія Евангелія непремѣнно слѣдуетъ встать, а во время пресуществленія и вознесенія Даровъ и во время св. Причащенія опусткться на колѣни.
Во время Литургіи вѣруюшде могутъ читать тѣ же молитвы, которыя читаются священникомъ или поются хоромъ, или же другія подходящія молитвы. Поэтому въ сей книжкѣ, кромѣ церковнаго чина Литургіи, помѣщаются также молитвы для частнаго употребленія. Позволительно также ограничиться размышленіемъ о страданіяхъ и смерти Господа нашего, или даже устными молитвами, напр. лѣстовкой.